зачучверіти
зачу́чверіти
-ію, -ієш, розм.
Зробитися, стати шкарубким, грубим.
|| Заслабнути, захиріти від чого-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зачучверіти — зачу́чверіти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- зачучверіти — Зачу́чверіти, -рію, -рієш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зачучверіти — ЗАЧУ́ЧВЕРІТИ, ію, ієш, док., розм. Ослабнути, одночасно споганівши (про людей, тварин). Недаремно мовиться, що зачучверіле порося і воші заїдають. А він [Михайло] і зовсім зачучверів… (Збан., Сеспель, 1961, 222); // Стати чахлим, зачахнути (про рослини). Зачучверіти, як трава в спеку. Словник української мови в 11 томах
- зачучверіти — Зачучверіти, -рію, -єш гл. Зачахнуть, закорявѣть. Словник української мови Грінченка