зачучверілий
зачу́чверілий
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до зачучверіти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зачучверілий — зачу́чверілий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- зачучверілий — див. поганий; слабий Словник синонімів Вусика
- зачучверілий — ЗАЧУ́ЧВЕРІЛИЙ, а, е, розм. Те саме, що зачу́чверений. Жінчина рідня ніколи не радувала Аркадія Валеріановича — ці золотушні пагони старовинного дворянського роду нездатні були дати хоч який-небудь зачучверілий цвіт на теперішній землі (Стельмах, Хліб.., 1959, 290). Словник української мови в 11 томах