збожеволіти —
збожево́літи дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
збожеволіти —
(стати психічно ненормальним) втратити (стратити) розум; звихнутися розумом (умом, з розуму, з ума); спасти (сплисти, схибнутися) з розуму; стратитися розуму; стерятися розумом, діал.; зійти з ума; ума тронутися, діал.
Словник фразеологічних синонімів
збожеволіти —
док., здуріти, обезглуздіти, очманіти, очуманіти, з'їхати з глузду, хибнутися <�стерятися> розумом, позбутися розуму, з. звернутися з кругу, г. зваріювати, жм. скрутитися, ок. знавісніти.
Словник синонімів Караванського
збожеволіти —
-ію, -ієш. Док. до божеволіти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
збожеволіти —
БОЖЕВО́ЛІТИ (ставати психічним хворим; узагалі втрачати здоровий глузд), БЕЗУ́МІТИ рідко; НАВІСНІ́ТИ підсил., СКАЖЕНІ́ТИ підсил., ШАЛЕНІ́ТИ підсил., ШАЛІ́ТИ підсил., НАВІЖЕНІ́ТИ підсил., рідше (втрачати розум, здоровий глузд). "Невже те все видалось мені?...
Словник синонімів української мови
збожеволіти —
ЗБОЖЕВО́ЛІТИ, ію, ієш. Док. до божево́літи. Молодиця, свіжа й рум’яна, збожеволіла з журби та з горя (Н.-Лев., II, 1956, 243); Повірив суддя, що Гельє справді збожеволів, і звелів усім родичам Петра зібратися...
Словник української мови в 11 томах
збожеволіти —
Збожеволіти, -лію, -єш гл. Съ ума сойти. Котл. (1874), 341. ЗОЮР. II. 206. Чоловік дивиться, — чи не збожеволів наймит. Г. Барв. 198.
Словник української мови Грінченка