збожеволіти
Збожеволіти, -лію, -єш
гл. Съ ума сойти. Котл. (1874), 341. ЗОЮР. II. 206. Чоловік дивиться, — чи не збожеволів наймит. Г. Барв. 198.
Словник української мови ГрінченкаЗбожеволіти, -лію, -єш
гл. Съ ума сойти. Котл. (1874), 341. ЗОЮР. II. 206. Чоловік дивиться, — чи не збожеволів наймит. Г. Барв. 198.
Словник української мови Грінченка