збожеволілий

Збожеволілий, -а, -е

Безумный, сумасшедшій. Збожеволілими очима прикро дивилися на Грицька. Мир. Пов. І. 122.

Значення в інших словниках

1. збожеволілий — збожево́лілий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. збожеволілий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до збожеволіти. 2》 у знач. прикм. Який виражає божевілля. || у знач. ім. збожеволілий, -лого, ч. Психічно хвора людина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. збожеволілий — ЗБОЖЕВО́ЛІЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до збожево́літи. На неї дивилися очі її дядька, в яких мерехтів вовчий вогник, очі збожеволілої від голоду людини (Речм., Весн.  Словник української мови в 11 томах