Орфографічний словник української мови

збожеволілий

збожево́лілий

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. збожеволілий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до збожеволіти. 2》 у знач. прикм. Який виражає божевілля. || у знач. ім. збожеволілий, -лого, ч. Психічно хвора людина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. збожеволілий — ЗБОЖЕВО́ЛІЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до збожево́літи. На неї дивилися очі її дядька, в яких мерехтів вовчий вогник, очі збожеволілої від голоду людини (Речм., Весн.  Словник української мови в 11 томах
  3. збожеволілий — Збожеволілий, -а, -е Безумный, сумасшедшій. Збожеволілими очима прикро дивилися на Грицька. Мир. Пов. І. 122.  Словник української мови Грінченка