збрехати —
збреха́ти дієслово доконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
збрехати —
збрешу, збрешеш, док., розм. Док. до брехати 1). || Розповісти що-небудь цікаве, веселе.
Великий тлумачний словник сучасної мови
збрехати —
Хто збреше — той на плечах понесе, а хто правду повість — той і не попоїсть. Брехунові легше живеться на світі, ніж правдолюбцю.
Приповідки або українсько-народня філософія
збрехати —
БРЕХА́ТИ кому і без додатка, розм. (казати неправду); ОБМА́НЮВАТИ перев. без додатка і кого (як пом'якшене позначення цієї дії); ЗАЛИВА́ТИ фам. (вигадуючи щось). — Док.: збреха́ти, обману́ти, обмани́ти розм.
Словник синонімів української мови
збрехати —
ЗБРЕХА́ТИ, збрешу́, збре́шеш, док., розм. Док. до бреха́ти 1. — Він зроду ні пилинки не вкрав і на волосинку не збрехав (Кв.-Осн., II, 1956, 288); Кому вдалося раз збрехати, Тому вже віри більш не ймуть (Бор., Тв.
Словник української мови в 11 томах
збрехати —
Збреха́ти, -шу́, -шеш гл. Солгать, соврать. Чи справді так було, чи може хто збрехав. Гліб. 217.
Словник української мови Грінченка