звій —
звою, ч., розм. 1》 Звивина, закрут, вигин. || рідко. Кільце, петля. || рідко. Фалда, складка. 2》 Що-небудь звите кільцями, скручене, перевите. || Хвилясте пасмо, кучерик волосся. || Сплетіння чого-небудь. || перев. мн. Клуби (диму, пари і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
звій —
ЗВИ́ВИНА (дугоподібний поворот або відхилення річки, дороги і т. ін.), ЗВИВ, ВИ́ГИН, ЗВІЙ розм. З-за темного, порослого кущами берега виринає на звивині човник рибалки Охріма (С. Тудор); З-за ближнього звиву переярка виринув Гвоздяєв (Н.
Словник синонімів української мови
звій —
ЗВІЙ, зво́ю, ч., розм. 1. Звивина, закрут, вигин. Довга й лінійно рівна дорога, так звана цісарська, була пуста. Вона видавалася тут між полями зміїним звоєм… (Коб., III, 1956, 461); Ріка заплутує свої звої на Красній долині (Ільч., Вибр.
Словник української мови в 11 томах
звій —
Звій, звою м. = сувій. Звій полотна. Камен. у.
Словник української мови Грінченка