Значення в інших словниках
-
звісно —
зві́сно 1 присудкове слово незмінювана словникова одиниця розм. зві́сно 2 вставне слово незмінювана словникова одиниця розм.
Орфографічний словник української мови
-
звісно —
див. вочевидь; звичайно; згоджуватися; так
Словник синонімів Вусика
-
звісно —
невідм., розм. 1》 присудк. сл. Відомо про кого-, що-небудь. 2》 вставн. сл. Уживається на підтвердження впевненості в чому-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
звісно —
хохл. (ізвестно) відомо відомо, зрозуміло, звичайно, певно, авжеж, адже, атож, аякже, див. невідмінно, безпремінно
Словник чужослів Павло Штепа
-
звісно —
ВІДО́МО присудк. сл. (про наявність відомостей про кого-, що-небудь), ЗАГАЛЬНОВІДО́МО підсил., ЗВІ́СНО розм. Всім відомо, куди він (Вовк) звик ходить І де він лиха набирався (Л.
Словник синонімів української мови
-
звісно —
ЗВІ́СНО, невідм., розм. 1. присудк. сл. Відомо про кого-, що-небудь. [2-й парубок:] І куди ж то перш поведуть нас? Вам не звісно? [Олекса:] Ще не радились (Вас., III, 1960, 16); Десь зник і Семен, ..
Словник української мови в 11 томах
-
звісно —
Звісно нар. 1) Извѣстно. Здавна звісно, що він добрий чоловік. 2) Извѣстное дѣло, конечно. Звісно, чужі люде: хоть і добрі, та не знатимуть. МВ. І. 13. На бе́седі, вже звісно, попились. Гліб. 43.
Словник української мови Грінченка