Значення в інших словниках
-
здивований —
здиво́ваний дієприкметник
Орфографічний словник української мови
-
здивований —
[здиевованией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
здивований —
-а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до здивувати. 2》 у знач. прикм.Який виражає здивування. || Сповнений здивування; який містить у собі здивування.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
здивований —
ЗДИВО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до здивува́ти. Діти — хлопчик і дівчинка — здивовані незвичайною обстановою, шептались поміж себе (Коцюб., II, 1955, 165); Дядько був немало здивований з нашого візиту (Минуле укр.
Словник української мови в 11 томах