1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

здивований

Здиво́ваний, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здивований — здиво́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. здивований — [здиевованией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. здивований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до здивувати. 2》 у знач. прикм.Який виражає здивування. || Сповнений здивування; який містить у собі здивування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. здивований — ЗДИВО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до здивува́ти. Діти — хлопчик і дівчинка — здивовані незвичайною обстановою, шептались поміж себе (Коцюб., II, 1955, 165); Дядько був немало здивований з нашого візиту (Минуле укр. Словник української мови в 11 томах