1. Орфоепічний словник української мови

здивований

здиво́ваний

[здиевованией]

м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здивований — здиво́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. здивований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до здивувати. 2》 у знач. прикм.Який виражає здивування. || Сповнений здивування; який містить у собі здивування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. здивований — Здиво́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. здивований — ЗДИВО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до здивува́ти. Діти — хлопчик і дівчинка — здивовані незвичайною обстановою, шептались поміж себе (Коцюб., II, 1955, 165); Дядько був немало здивований з нашого візиту (Минуле укр. Словник української мови в 11 томах