1. Орфоепічний словник української мови

здивуватися

здивува́тися

[здиевуватиес'а]

-уйус'а, -уйеіс':а, -уйеіц':а, -уйуц':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здивуватися — здивува́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. здивуватися — розкрити (роззявити) рот (рота) [з подиву]; зробити великі очі; скам’яніти від дива; [тільки] очі (баньки) витріщити (вип’ялити), зневажл. Словник фразеологічних синонімів
  3. здивуватися — док., зчудуватися, зачудуватися, не могти вийти з дива, д. здуміти, здумітися. Словник синонімів Караванського
  4. здивуватися — -уюся, -уєшся. Док. до дивуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. здивуватися — ДИВУВА́ТИСЯ (бути в стані здивування), ВРАЖА́ТИСЯ, ЧУДУВА́ТИСЯ, ДИВУВА́ТИ розм., ДИ́ВОМ ДИВУВА́ТИСЯ розм., ЧУ́ДОМ ЧУДУВА́ТИСЯ розм., ЧУДУВА́ТИ розм., ПОДИВЛЯ́ТИ розм., ЗУМІВА́ТИСЯ діал., ЧУДИ́ТИСЯ заст. — Док. Словник синонімів української мови
  6. здивуватися — Здивува́тися, -ву́юся, -ву́єшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. здивуватися — ЗДИВУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся. Док. до дивува́тися. Карпо найняв музики дівчатам. Усі дівчата здивувались (Н.-Лев., II, 1956, 277); Я пам’ятаю, як я здивувався Нечуваній, високій простоті [М. Кропивницького ] (Рильський, І, 1956, 208). Словник української мови в 11 томах
  8. здивуватися — Здивуватися, -вуюся, -єшся гл. Удивиться. Там дівчина й умивалася, в люстеречко й видивлялася, красотою здивувалася. Чуб. V. 580. Словник української мови Грінченка