здивуватися

розкрити (роззявити) рот (рота) [з подиву]; зробити великі очі; скам’яніти від дива; [тільки] очі (баньки) витріщити (вип’ялити), зневажл.; (виявити повне здивування) як (мов) баран (корова, теля) на нові ворота витріщити очі (втелющитися, дивитися), зневажл.

Чоловік повертає голову і з подиву розкриває рота, а сокира сама вислизає з руки: вулицею, погойдуючись… пливли його воли (Стельмах, 1, 1982, с. 579); Піщани зовсім роти пороззявляли (Панас Мирний, 2, 1969. с. 166); З ридвана визирнуло молоде дівоче личко, а побачивши кобзаря, зробило великі очі, але чиясь рука зразу ж закрила віконце шовковою занавіскою (Панч, 4, 1982, с, 109); Я поглянув на святе обличчя і зненацька скам’янів від дива… Я побачив руськеє обличчя. Римською тіарою вінчане! (Леся Українка, 1, 1975, с. 233); Іван витріщав на Соломію очі і крутив, здивований, цапиною борідкою (Коцюбинський, 2, 1961, с. 105); А тепер тільки баньки витріщив, неначе не його дочку сватають (Нечуй-Левицький, 5, 1966, с. 301); Як вість така дійшла до неньки, То очі вип’яла, як баньки, А з носа спали і очки (Котляревський, 1, 1952, с. 182); Петро мовчав, тільки втелющився в Хлипала, мов баран на нові ворота (Збанацький, Єдина. 1959, с. 192); Бичковський витріщив на неї очі, як корова на нові ворота, і, очевидячки, вагався: чи знайома, чи не знайома? (Нечуй-Левицький, 5, 1966, с. 35); – Думаєш, тільки ти не впізнав? – привітався він [Крук] тепло й сердечно. – Позавчора навіть рідна сестра дивилась на мене, мов теля на нові ворота (Козланюк, Юрко Крук, 1957, с. 540). Пор.: дивитися.