Значення в інших словниках
-
зеніт —
зені́т іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
зеніт —
Найвища точка; (слави) вершок, вінець, апогей.
Словник синонімів Караванського
-
зеніт —
Зенит — zenith — Zenit — умовна точка перетину вертикальної лінії чи нормалі до поверхні земного еліпсоїда з небесною сферою.
Гірничий енциклопедичний словник
-
зеніт —
-у, ч. 1》 Найвища точка небесної сфери над головою спостерігача. 2》 перен. Найвищий ступінь розвитку, вершина чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
зеніт —
Найвище, щонайвище, див. верх
Словник чужослів Павло Штепа
-
зеніт —
зені́т (франц. zenith, від араб. земт, букв. – шлях, напрям) 1. Найвищий ступінь, найвища точка. 2. Точка перетину вертикальної лінії з небесною сферою.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
зеніт —
Точка перетину вертикальної лінії, що проходить через спостерігача, з небесною сферою.
Універсальний словник-енциклопедія
-
зеніт —
ВЕРШИ́НА чого (найвища точка розвитку, найвищий ступінь вияву чогось і т. ін.), ВНЕ́ЦЬ, ВЕРХІ́В'Я, АПОГЕ́Й книжн., ЗЕНІ́Т книжн., КУЛЬМІНА́ЦІЯ книжн., ПІК книжн., ОЛІ́МП книжн., ВЕРХОВИ́НА рідше.
Словник синонімів української мови
-
зеніт —
ЗЕНІ́Т, у, ч. 1. Найвища точка небесної сфери над головою спостерігача. Хоч сонце ще не досягло зеніту, але пекло немилосердно (Руд., Остання шабля, 1959, 415); Небо і небо над ними.
Словник української мови в 11 томах