зенітний —
зені́тний прикметник
Орфографічний словник української мови
зенітний —
-а, -е. 1》 Стос. до зеніту. 2》 Признач. для стрільби по повітряних цілях.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зенітний —
зені́тний той, який можна спрямувати в зеніт. З-а віддаль – кутова віддаль світила від зеніту.
Словник іншомовних слів Мельничука
зенітний —
ЗЕНІ́ТНИЙ, а, е. 1. Стос. до зеніту. 2. Признач. для стрільби по повітряних цілях. Слідом за вогнями прожекторів вдарила зенітна артилерія (Кучер, Чорноморці, 1956, 30); // Створюваний зенітною артилерією. Зенітна канонада.
Словник української мови в 11 томах