зенітний

зені́тний

-а, -е.

1》 Стос. до зеніту.

2》 Признач. для стрільби по повітряних цілях.

Значення в інших словниках

1. зенітний — зені́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. зенітний — зені́тний той, який можна спрямувати в зеніт. З-а віддаль – кутова віддаль світила від зеніту.  Словник іншомовних слів Мельничука
3. зенітний — Зені́тний і зені́товий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. зенітний — ЗЕНІ́ТНИЙ, а, е. 1. Стос. до зеніту. 2. Признач. для стрільби по повітряних цілях. Слідом за вогнями прожекторів вдарила зенітна артилерія (Кучер, Чорноморці, 1956, 30); // Створюваний зенітною артилерією. Зенітна канонада.  Словник української мови в 11 томах