Великий тлумачний словник сучасної мови

зенітка

зені́тка

-и, ж., розм.

Гармата протиповітряної оборони, здатна стріляти вертикально (або близько) вгору.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. зенітка — зені́тка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. зенітка — ЗЕНІ́ТКА, и, ж., розм. Зенітна (у 2 знач.) гармата. Сильний вибух десь поблизу і зараз же по тому виття сирен і постріли зеніток (Коч., II, 1956, 398); На одній з найвищих гір, розіп’явшись на деревах, як чорний крук, догоряв підбитий нашими зенітками ворожий літак (Гончар, III, 1959, 87).  Словник української мови в 11 томах