зенітка

ЗЕНІ́ТКА, и, ж., розм. Зенітна (у 2 знач.) гармата.

Сильний вибух десь поблизу і зараз же по тому виття сирен і постріли зеніток (Коч., II, 1956, 398);

На одній з найвищих гір, розіп’явшись на деревах, як чорний крук, догоряв підбитий нашими зенітками ворожий літак (Гончар, III, 1959, 87).

Значення в інших словниках

1. зенітка — зені́тка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. зенітка — -и, ж., розм. Гармата протиповітряної оборони, здатна стріляти вертикально (або близько) вгору.  Великий тлумачний словник сучасної мови