Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

зирк

Зирк, виг.

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. зирк — зирк присудкове слово незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
  2. зирк — присудк. сл., розм. 1》 Уживається за знач. зиркнути. 2》 Уживається для вираження раптовості, несподіваності настання або вияву чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зирк — ЗИРК, присудк. сл., розм. 1. Уживається за знач. зи́ркнути. За стіл сіла обідати [дівчина], а сама у віконце усе зирк та зирк, чи не йде Василь (Кв.-Осн.  Словник української мови в 11 томах
  4. зирк — Зирк! меж. Глядь! Зирк! Горпина стоїть на хатньому порозі. МВ. ІІ. 27.  Словник української мови Грінченка