Значення в інших словниках
-
зловісний —
злові́сний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
зловісний —
Лиховісний, недобровісний, зловорожий, р. злоповісний, сов. зловіщий.
Словник синонімів Караванського
-
зловісний —
[злоув’існией] м. (на) -сному/-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і
Орфоепічний словник української мови
-
зловісний —
-а, -е. Який передвіщає зло, нещастя, свідчить про наближення чогось тяжкого, поганого. || Який викликає страх, тривогу, побоювання. || Який є поганою прикметою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
зловісний —
ЗЛОВІ́СНИЙ (який передвіщає зло, нещастя, свідчить про наближення чогось тяжкого, поганого), НЕДО́БРИЙ, ЛИХИ́Й, ЛИХОВІ́СНИЙ підсил., ЗЛОВІ́ЩИЙ розм., ЗЛОПОВІ́СНИЙ рідко, ЗЛОВОРО́ЖИЙ рідко. Тут, у горах, панувала насторожена, зловісна тиша (В.
Словник синонімів української мови
-
зловісний —
ЗЛОВІ́СНИЙ, а, е. Який передвіщає зло, нещастя, свідчить про наближення чогось тяжкого, поганого. Шредер підвівся.— Смерть німецьким окупантам? Дуже добре! — Зловісний рум’янець забагрив його обличчя. Він знавіснів, почувши те все (Довж.
Словник української мови в 11 томах