злодюга —
-и, ч. і ж., розм. Особа, яка чинить злодійство.
Великий тлумачний словник сучасної мови
злодюга —
ЗЛОДЮ́ГА, и, ч. і ж., розм. Особа, яка займається злодійством. [В юрбі:] Це ж та баба Ярина, та злодюга, що сама краде, а на дівчат звертає! (Вас.
Словник української мови в 11 томах