змертвіти —
-ію, -ієш, док. 1》 Втратити чутливість, стати мертвим. || розм. Втратити свідомість; знепритомніти. || розм. Стати нерухомим, заціпеніти від несподіванки, страху і т. ін. || розм. Збліднути від сильного хвилювання. 2》 перен. Засохнути, зів'янути (про рослини). 3》 перен. Стати безлюдним, пустельним.
Великий тлумачний словник сучасної мови
змертвіти —
ВІДМИРА́ТИ (про частини живого організму — ставати неживим, мертвим), ЗАВМИРА́ТИ, МЕРТВІ́ТИ, АТРОФУВА́ТИСЯ, ВІДСИХА́ТИ. — Док.: відме́рти, завме́рти, змертві́ти, відсо́хнути.
Словник синонімів української мови
змертвіти —
ЗМЕРТВІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Втратити чутливість, стати мертвим. Змертвіло тіло,— поблідли лиця, засклились очі (Кобр., Вибр., 1954, 184); // розм. Втратити свідомість; знепритомніти. — І кричать, і гвалтують: «Злодій, Левко злодій!» Я так і змертвів!...
Словник української мови в 11 томах
змертвіти —
Змертвіти, -вію, -єш гл. Помертвѣть, обмереть, сильно испугаться. Оксана так і змертвіла. Кв. І. 204.
Словник української мови Грінченка