змертвіти

Змертвіти, -вію, -єш

гл. Помертвѣть, обмереть, сильно испугаться. Оксана так і змертвіла. Кв. І. 204.

Значення в інших словниках

1. змертвіти — змертві́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. змертвіти — док., задеревіти, вмерти; ЖМ. зомліти, знепритомніти; (з несподіванки) заклякнути, заціпеніти; (на виду) збліднути; (- оселю) вилюдніти.  Словник синонімів Караванського
3. змертвіти — -ію, -ієш, док. 1》 Втратити чутливість, стати мертвим. || розм. Втратити свідомість; знепритомніти. || розм. Стати нерухомим, заціпеніти від несподіванки, страху і т. ін. || розм. Збліднути від сильного хвилювання. 2》 перен. Засохнути, зів'янути (про рослини). 3》 перен. Стати безлюдним, пустельним.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. змертвіти — ВІДМИРА́ТИ (про частини живого організму — ставати неживим, мертвим), ЗАВМИРА́ТИ, МЕРТВІ́ТИ, АТРОФУВА́ТИСЯ, ВІДСИХА́ТИ. — Док.: відме́рти, завме́рти, змертві́ти, відсо́хнути.  Словник синонімів української мови
5. змертвіти — Змертві́ти, -ві́ю, -ві́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. змертвіти — ЗМЕРТВІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Втратити чутливість, стати мертвим. Змертвіло тіло,— поблідли лиця, засклились очі (Кобр., Вибр., 1954, 184); // розм. Втратити свідомість; знепритомніти. — І кричать, і гвалтують: «Злодій, Левко злодій!» Я так і змертвів!...  Словник української мови в 11 томах