знемагати

Знемага́ти, -мага́ю, -мага́єш; знемогти́, знемо́жу, знемо́жеш; знемі́г, -могла́, -могли́; знемі́гши

Значення в інших словниках

1. знемагати — знемага́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. знемагати — Знесилюватися, виснажуватися, знемагатися; (під гнітом) страждати, поневірятися; (із сл. сон) тлк. 3 ос. долати, перемагати, змагати, налягати, морити; док. ЗНЕМОГТИ, знемогтися, д. знебутися, (з голоду) охлянути.  Словник синонімів Караванського
3. знемагати — див. утомлюватися  Словник синонімів Вусика
4. знемагати — -аю, -аєш, недок., знемогти і рідко ізнемогти, -ожу, -ожеш; мин. ч. знеміг, рідко ізнеміг, -могла, -могло; док. 1》 неперех., від чого, на що і без додатка. Втрачати силу, знесилюватися від чого-небудь виснажливого (мук, утоми, тяжкої праці і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. знемагати — ВИСНА́ЖУВАТИСЯ (зовсім утрачати сили, ставати безсилим, змарнілим від утоми, голоду, хвороби тощо), ЗНЕСИ́ЛЮВАТИСЯ, ЗНЕМАГА́ТИ, ЗНЕМАГА́ТИСЯ, ЗАМУ́ЧУВАТИСЯ, ЗМУ́ЧУВАТИСЯ, ВИСИХА́ТИ, ЗСИХА́ТИ, ВИМО́ТУВАТИСЯ, ХЛЯ́НУТИ, ХЛЯ́ТИ, ВИСИ́ЛЮВАТИСЯ рідше...  Словник синонімів української мови
6. знемагати — ЗНЕМАГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗНЕМОГТИ́ і рідко ІЗНЕМОГТИ́, о́жу, о́жеш; мин. ч. знемі́г, рідко ізнемі́г, могла́, ло́; док. 1. неперех., від чого, на що і без додатка.  Словник української мови в 11 томах
7. знемагати — Знемага́ти, -гаю, -єш гл. — на. Изнемогать отъ. То тим вони спочивали, що на рани постреляні да порубані дуже знемагали. Макс. (1849). 17. на сон знемагати. Сильно хотѣть спать. А которії хмельні бували, на сон знемагали. Макс. (1849), 39.  Словник української мови Грінченка