знемагати
знемага́ти
-аю, -аєш, недок., знемогти і рідко ізнемогти, -ожу, -ожеш; мин. ч. знеміг, рідко ізнеміг, -могла, -могло; док.
1》 неперех., від чого, на що і без додатка. Втрачати силу, знесилюватися від чого-небудь виснажливого (мук, утоми, тяжкої праці і т. ін.).
|| Почувати себе хворим, слабим.
|| Втрачати боєздатність, ставати небоєздатним (про армію).
2》 тільки 3 ос., перех. Знесилюючи, виснажуючи чимось, долати, перемагати кого-небудь.
Сон знемагає кого — хто-небудь засинає.
3》 тільки недок., неперех. Страждати, перебуваючи в ярмі, під гнітом, втративши волю, права і тощо.
Великий тлумачний словник сучасної української мови