зруйнування —
зруйнува́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
зруйнування —
-я, с. Дія за знач. зруйнувати і зруйнуватися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зруйнування —
ЗРУЙНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. зруйнува́ти і зруйнува́тися. [Зінько (сам):] Розгардіяш пішов у нашій сім’ї! Куди не скинь оком, все пішло.. на зруйнування (Кроп.
Словник української мови в 11 томах
зруйнування —
Зруйнува́ння, -ня с. Разореніе, разрушеніе. Стор. II. 137.
Словник української мови Грінченка