зруйнування Зруйнува́ння, -ня с. Разореніе, разрушеніе. Стор. II. 137. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках зруйнування — зруйнува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови зруйнування — -я, с. Дія за знач. зруйнувати і зруйнуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови зруйнування — Зруйнува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.) зруйнування — ЗРУЙНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. зруйнува́ти і зруйнува́тися. [Зінько (сам):] Розгардіяш пішов у нашій сім’ї! Куди не скинь оком, все пішло.. на зруйнування (Кроп. Словник української мови в 11 томах