Великий тлумачний словник сучасної мови

зруйнування

зруйнува́ння

-я, с.

Дія за знач. зруйнувати і зруйнуватися.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. зруйнування — зруйнува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. зруйнування — Зруйнува́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. зруйнування — ЗРУЙНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. зруйнува́ти і зруйнува́тися. [Зінько (сам):] Розгардіяш пішов у нашій сім’ї! Куди не скинь оком, все пішло.. на зруйнування (Кроп.  Словник української мови в 11 томах
  4. зруйнування — Зруйнува́ння, -ня с. Разореніе, разрушеніе. Стор. II. 137.  Словник української мови Грінченка