Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

зяяння

Зя́яння, -ння, -нню, -нням

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. зяяння — зя́яння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. зяяння — -я, с. Стан за знач. зяяти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зяяння — ЗЯ́ЯННЯ, я, с. 1. Дія і стан за знач. зя́яти. Головними проявами ушкодження є біль, кровотеча, зяяння рани та порушення функції органа (з наук. літ.). 2. Пустота, провалля.  Словник української мови у 20 томах