зяяння

зя́яння

-я, с.

Стан за знач. зяяти.

Значення в інших словниках

1. зяяння — зя́яння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. зяяння — ЗЯ́ЯННЯ, я, с. 1. Дія і стан за знач. зя́яти. Головними проявами ушкодження є біль, кровотеча, зяяння рани та порушення функції органа (з наук. літ.). 2. Пустота, провалля.  Словник української мови у 20 томах
3. зяяння — Зя́яння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)