зяяння

зя́яння

-я, с.

Стан за знач. зяяти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зяяння — зя́яння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. зяяння — ЗЯ́ЯННЯ, я, с. 1. Дія і стан за знач. зя́яти. Головними проявами ушкодження є біль, кровотеча, зяяння рани та порушення функції органа (з наук. літ.). 2. Пустота, провалля. Словник української мови у 20 томах
  3. зяяння — Зя́яння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)