зяяння
зя́яння
-я, с.
Стан за знач. зяяти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зяяння — зя́яння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- зяяння — ЗЯ́ЯННЯ, я, с. 1. Дія і стан за знач. зя́яти. Головними проявами ушкодження є біль, кровотеча, зяяння рани та порушення функції органа (з наук. літ.). 2. Пустота, провалля. Словник української мови у 20 томах
- зяяння — Зя́яння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)