зяяти
зя́яти
зяє, недок.
Бути широко відкритим, виявляючи всю свою глибину (про отвір, яму, провалля і т. ін.) (напр. про вікно з вибитими шибками).
|| чим. Мати глибокі отвори, великі дірки і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови