Значення в інших словниках
-
зім’ятий —
ЗІМ’Я́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до зім’я́ти. Антон обернувся за вітром, простяг руку з зім’ятим у жмені капелюхом (Чорн., Визвол. земля, 1959, 120); — Ну, ти скажи! Отак здибались несподівано!...
Словник української мови в 11 томах