Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

зім’ятий

Зім’я́тий, -та, -те

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. зім’ятий — ЗІМ’Я́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до зім’я́ти. Антон обернувся за вітром, простяг руку з зім’ятим у жмені капелюхом (Чорн., Визвол. земля, 1959, 120); — Ну, ти скажи! Отак здибались несподівано!...  Словник української мови в 11 томах