зім’яти —
ЗІМ’Я́ТИ, мну́, мне́ш, док., перех. 1. Необережно поводячись із чимось, торкаючись чого-небудь, зробити нерівним, пом’ятим. Приміряла [внучка віночок] ще раз і стала казати: «Уже й занесіть ви… я ж можу зім’яти!» (С. Ол., Вибр.
Словник української мови в 11 томах