кажан —
кажа́н іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
кажан —
д. лилик, нетопир, летюча миша.
Словник синонімів Караванського
кажан —
[кажан] -ана, м. (на) -ан'і/-анов'і, мн. -ани, -ан'іў
Орфоепічний словник української мови
кажан —
-а, ч. Нічний ссавець із широкими крилами, утвореними перетинками між довгими пальцями ніг.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кажан —
А, ч. Поет Сергій Жадан. Кажан — охіренно кльовий поет.
Словник сучасного українського сленгу
кажан —
(-а) ч.; мол. Шкіряна куртка. ПСУМС, 30.
Словник жарґонної лексики української мови
кажан —
КАЖА́Н (нічний ссавець з широкими крилами, утвореними перетинками між пальцями ніг), ЛЕТЮ́ЧА МИ́ША, ВЕРТУНЕ́ЦЬ діал., ЛИ́ЛИК діал. Невидимі кажани шурхали над головою (М.
Словник синонімів української мови
кажан —
КАЖА́Н, а́, ч. Нічний ссавець із широкими крилами, утвореними перетинками між довгими пальцями ніг. Людей не чуть; через базар Кажан костокрилий Перелетить (Шевч.
Словник української мови в 11 томах