кажан

КАЖА́Н (нічний ссавець з широкими крилами, утвореними перетинками між пальцями ніг), ЛЕТЮ́ЧА МИ́ША, ВЕРТУНЕ́ЦЬ діал., ЛИ́ЛИК діал. Невидимі кажани шурхали над головою (М. Олійник); Вони ступили під низьке склепіння, й раптом із вогкого півмороку вихопилась стрімка летюча миша (Є. Гуцало); Одні тільки вертунці часом літали перед його очима (Панас Мирний); Довкола хат в повітрі чорні лилики гуляють (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. кажан — кажа́н іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. кажан — д. лилик, нетопир, летюча миша.  Словник синонімів Караванського
3. кажан — [кажан] -ана, м. (на) -ан'і/-анов'і, мн. -ани, -ан'іў  Орфоепічний словник української мови
4. кажан — -а, ч. Нічний ссавець із широкими крилами, утвореними перетинками між довгими пальцями ніг.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. кажан — А, ч. Поет Сергій Жадан. Кажан — охіренно кльовий поет.  Словник сучасного українського сленгу
6. кажан — (-а) ч.; мол. Шкіряна куртка. ПСУМС, 30.  Словник жарґонної лексики української мови
7. кажан — Кажа́н, -на́; -жани́, -ні́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. кажан — КАЖА́Н, а́, ч. Нічний ссавець із широкими крилами, утвореними перетинками між довгими пальцями ніг. Людей не чуть; через базар Кажан костокрилий Перелетить (Шевч.  Словник української мови в 11 томах