калачник

Кала́чник, -ка; -ники, -ків

Значення в інших словниках

1. калачник — кала́чник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. калачник — -а, ч. Пекар, який випікає калачі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. калачник — КАЛА́ЧНИК, а, ч. Той, хто випікає калачі; продавець калачів. Дівчина посилає її до гребінників, щоб обміняти нитку на гребінь, а гребінники — до калачників, щоб дали їм калачі (Рад. Укр., 18.I 1963, 3).  Словник української мови в 11 томах