калачник

Значення в інших словниках

1. калачник — кала́чник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. калачник — -а, ч. Пекар, який випікає калачі. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. калачник — КАЛА́ЧНИК, а, ч. Той, хто випікає калачі; продавець калачів. Дівчина посилає її до гребінників, щоб обміняти нитку на гребінь, а гребінники — до калачників, щоб дали їм калачі (Рад. Укр., 18.I 1963, 3). Словник української мови в 11 томах