1. Орфографічний словник української мови

калачник

кала́чник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. калачник — -а, ч. Пекар, який випікає калачі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. калачник — Кала́чник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. калачник — КАЛА́ЧНИК, а, ч. Той, хто випікає калачі; продавець калачів. Дівчина посилає її до гребінників, щоб обміняти нитку на гребінь, а гребінники — до калачників, щоб дали їм калачі (Рад. Укр., 18.I 1963, 3). Словник української мови в 11 томах