калачник
КАЛА́ЧНИК, а, ч. Той, хто випікає калачі; продавець калачів.
Дівчина посилає її до гребінників, щоб обміняти нитку на гребінь, а гребінники — до калачників, щоб дали їм калачі (Рад. Укр., 18.I 1963, 3).
Словник української мови (СУМ-11)КАЛА́ЧНИК, а, ч. Той, хто випікає калачі; продавець калачів.
Дівчина посилає її до гребінників, щоб обміняти нитку на гребінь, а гребінники — до калачників, щоб дали їм калачі (Рад. Укр., 18.I 1963, 3).
Словник української мови (СУМ-11)