канонізація —
каноніза́ція іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
канонізація —
-ї, ж. 1》 Дія за знач. канонізувати. 2》 У католицькій і православній церквах – включення тієї чи іншої особи до числа святих.
Великий тлумачний словник сучасної мови
канонізація —
каноніза́ція (від грец. κανονίζω – підпорядковую правилу) в католицькій і православній церквах включення тієї чи іншої особи до числа «святих». Переносно – узаконення, перетворення якого-небудь правила на обов’язкове.
Словник іншомовних слів Мельничука
канонізація —
У Католицькій і Православній Церквах акт визнання померлої особи святою і надання їй, після здійснення канонізаційного процесу, публічного культу; к. зазвичай попереджається беатифікацією; к. здійснює папа, у православ'ї — собор певної автокефальної Церкви.
Універсальний словник-енциклопедія
канонізація —
КАНОНІЗА́ЦІЯ, ї, ж., церк., книжн. Дія за знач. канонізува́ти. Канонізація Бориса і Гліба.. була своєрідною демонстрацією сили і значення руської церкви і надзвичайно сприяла зростанню її авторитету (Нариси стар. іст.
Словник української мови в 11 томах