канонізація

каноніза́ція

-ї, ж.

1》 Дія за знач. канонізувати.

2》 У католицькій і православній церквах – включення тієї чи іншої особи до числа святих.

Значення в інших словниках

1. канонізація — каноніза́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. канонізація — каноніза́ція (від грец. κανονίζω – підпорядковую правилу) в католицькій і православній церквах включення тієї чи іншої особи до числа «святих». Переносно – узаконення, перетворення якого-небудь правила на обов’язкове.  Словник іншомовних слів Мельничука
3. канонізація — У Католицькій і Православній Церквах акт визнання померлої особи святою і надання їй, після здійснення канонізаційного процесу, публічного культу; к. зазвичай попереджається беатифікацією; к. здійснює папа, у православ'ї — собор певної автокефальної Церкви.  Універсальний словник-енциклопедія
4. канонізація — Каноніза́ція, -ції, -цією  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. канонізація — КАНОНІЗА́ЦІЯ, ї, ж., церк., книжн. Дія за знач. канонізува́ти. Канонізація Бориса і Гліба.. була своєрідною демонстрацією сили і значення руської церкви і надзвичайно сприяла зростанню її авторитету (Нариси стар. іст.  Словник української мови в 11 томах