канонізація
КАНОНІЗА́ЦІЯ, ї, ж., церк., книжн. Дія за знач. канонізува́ти.
Канонізація Бориса і Гліба.. була своєрідною демонстрацією сили і значення руської церкви і надзвичайно сприяла зростанню її авторитету (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 497);
Неправильно було б думати, що може бути якийсь один, єдино вірний переклад художнього твору. Ні, жодна уніфікація, жодна канонізація тут неможливі (Рильський, III, 1955, 136).
Словник української мови (СУМ-11)