Словник української мови в 11 томах

канонізований

КАНОНІЗО́ВАНИЙ, а, е, церк., книжн. Дієпр. пас. мин. ч. до канонізува́ти.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. канонізований — канонізо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. канонізований — -а, -е, церк., книжн. Дієприкм. пас. мин. ч. до канонізувати. || канонізовано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. канонізований — Канонізо́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)