капелюшник —
капелю́шник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
капелюшник —
-а, ч. Майстер, що робить капелюхи.
Великий тлумачний словник сучасної мови
капелюшник —
капе́люшник ірон. той, який любить носити капелюх (ср, ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
капелюшник —
КАПЕЛЮ́ШНИК, а, ч. Майстер, що робить капелюхи. — У нас вдома живе один капелюшник (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 158).
Словник української мови в 11 томах