капелюшник

КАПЕЛЮ́ШНИК, а, ч. Майстер, що робить капелюхи.

— У нас вдома живе один капелюшник (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 158).

Значення в інших словниках

1. капелюшник — капелю́шник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. капелюшник — -а, ч. Майстер, що робить капелюхи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. капелюшник — капе́люшник ірон. той, який любить носити капелюх (ср, ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. капелюшник — Капелю́шник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)