капелюшник капе́люшник ірон. той, який любить носити капелюх (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
Значення в інших словниках капелюшник — капелю́шник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови капелюшник — -а, ч. Майстер, що робить капелюхи. Великий тлумачний словник сучасної мови капелюшник — Капелю́шник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.) капелюшник — КАПЕЛЮ́ШНИК, а, ч. Майстер, що робить капелюхи. — У нас вдома живе один капелюшник (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 158). Словник української мови в 11 томах