картопляник

Карто́пля́ник, -ка і -ку; -ники, -ків

Значення в інших словниках

1. картопляник — картопля́ник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. картопляник — -а, ч. 1》 Котлета з вареної товченої картоплі (у 2 знач.). 2》 Те саме, що дерун II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. картопляник — КАРТОПЛЯ́НИК, а, ч. 1. Котлета з вареної товченої картоплі (у 2 знач.). Лежало на чистому рушнику кілька перепічок і картопляників (Ю. Яновський); – Звари щось. – Картопляник зварю й прибіжу... (Микита Чернявський). 2. Те саме, що деру́н².  Словник української мови у 20 томах
4. картопляник — КОТЛЕ́ТА (харчовий виріб довгастої або круглої форми перев. з перемеленого чи посіченого м'яса або риби), СІЧЕ́НИК, КАРТОПЛЯ́НИК (такий виріб з вареної товченої картоплі); ШНІ́ЦЕЛЬ (тонка відбивна або посічена).  Словник синонімів української мови
5. картопляник — КАРТОПЛЯ́НИК, а, ч. 1. Котлета з вареної товченої картоплі (у 2 знач.). Лежало на чистому рушнику кілька перепічок і картопляників (Ю. Янов., Мир, 1956, 276). 2. Те саме, що деру́н².  Словник української мови в 11 томах
6. картопляник — Картопляник, -ка м. = картоплище.  Словник української мови Грінченка