кесар —
Ке́сар: — титул імператорів Стародавнього Риму, володар, монарх [51]
Словник з творів Івана Франка
Кесар —
Ке́сар іменник чоловічого роду, істота ім'я
Орфографічний словник української мови
кесар —
(у Римі) імператор, цезар; УР. володар, монарх, г. цісар.
Словник синонімів Караванського
кесар —
-я, ч. 1》 Титул імператорів Стародавнього Риму, а також особа, що мала цей титул. 2》 заст. Володар, монарх.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кесар —
Цесар, король
Словник чужослів Павло Штепа
кесар —
КЕ́САР, я, ч. 1. книжн. Титул імператорів Стародавнього Риму, а також особа, що мала цей титул; цезар. Віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже (Біблія. Пер. І. Огієнка); А в Римі свято. Велике свято!.. І з собором Іде сам кесар.
Словник української мови у 20 томах
кесар —
ке́сар (грец. Καίσαρ, від лат. Caesar – Цезар) 1. Грецька назва давньоримських імператорів – цезарів. 2. Титул імператора старослов’янською та староруською мовами.
Словник іншомовних слів Мельничука
кесар —
КЕ́САР (титул імператора Давнього Риму), ЦЕ́ЗАР, ЦЕ́САР. МОНА́РХ (самовладний голова держави), ВІНЦЕНО́СЕЦЬ заст., ПОРФІРОНО́СЕЦЬ заст., КЕ́САР заст., ЦЕ́ЗАР заст.; ЦІ́САР (ЦЕ́САР) заст. (перев. в Австро-Угорщині); ДЕРЖА́ВЕЦЬ заст.
Словник синонімів української мови
кесар —
КЕ́САР, я, ч. 1. Титул імператорів давнього Риму, а також особа, що мала цей титул. А в Римі свято. Велике свято!.. І з собором Іде сам кесар. Перед ним Із бронзи литую статую Самого кесаря несуть (Шевч.
Словник української мови в 11 томах